релігійні свята

Другий Спас (Яблучний Спас, христ. Преображення Господнє) — народне свято у східних слов'ян, відоме з давньоруських часів. За народними прикметами, Другий Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після 6 (19) серпня стають набагато холодніше. До Спаса не дозволяється їсти яблука і страви  з яблук. А ось в цей день, навпаки, покладається зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.

 Святкування:  

Колись до того часу правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого Спаса........

     У середу, 14 серпня, у православних християн розпочався Успенський піст. У цей же день православні святкують Перший Спас (він же Спас на воді, Медовий Спас, Маковея).
Успенський піст – народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту 14 серпня.
Цей піст присвячений Богородиці: він починається за два тижні до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Успенський піст майже такий же суворий, як і Великий піст: риба дозволяється тільки в Свято Преображення Господнього...........

12 липня — день пам'яті апостолів Петра і Павла. Святий Петро (до хрещення — Симон) — брат апостола Андрія Первозванного. Спочатку він жив звичайним життям, разом із братом рибалив. Але настав день, коли Андрій Первозванний, який першим почув заклик Ісуса Христа, привів до Сина Божого і Петра. І Петро став одним з перших дванадцятьох апостолів Господа. Під час своїх мандрів Ісус якось запитав учнів, за кого люди його визнають і за кого визнають його учні. Відповіді були різні, але жодна з них не була близькою до істини. І лише учень Петро сказав: «Ти — Христос, Син Бога живого». Христос сказав у відповідь: «Блаженний ти, Симоне, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але мій небесний Отець».Саме йому Ісус Христос по закінченні ........

13 червня 2013 року  -  Вознесіння Господнє

        Свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа в Небесні Оселі відзначається християнами всього світу на 40-й день після свята Воскресіння Господнього, тобто свята Пасхи Христової. Як правило це відбувається в четвер 6-го тижня, рахуючи з Дня Великодня. У всі дні, які проходять від Великодня до свята Вознесіння у всіх християнських Церквах першими вітальними словами є радісна звістка - Христос воскрес! Воістину воскрес! Цифра в 40 днів - не випадкове число. У багатьох місцях Святого Письма, за даними проекту DilovaMova.com, подібний період часу зв’язується в великими і значними подіями нашої історії і встановлених Богом традицій. Наприклад, немовлят для подання в Храм до Господа за Законом Мойсея батьки приносили на 40-й день.

15 лютого - Стрітення
Сама назва цього свята говорить сама за себе, Стрітення, тобто, в народній уяві, зустріч Зими й Весни. за церковеими ж канонами саме в цей старець Симеон побачив немовлятко Христа, і тепер міг спокійно померти, бо нарешті зустрів Мессію.
За своє довге панування Зима вже досить всім надокучила, дуже хочеться тепла та Весни. Саме їх жорстока битва відбувається на Стрітення, тому існує ще одна цікава назва свята - Зимобор. В цей день у церквах....

Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича. Свято зимового св. Миколая відзначалося з давніх-давен.
Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.
Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними.
Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох. Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня......