Богдан Масовець "До природи треба ставитися так, як любляча дитина до своєї мами..."

Протягом останнього сторіччя людство здійснило неймовірний стрибок в своєму розвитку. Ми змогли розпочати підкорення космосу, здійснили мрію попередніх поколінь – піднятися в небо, віднайшли вакцини проти страшних хвороб. Ми намагалися бути милосердними. Ми навчилися за допомогою телефонів та інших новомодних пристроїв відчувати близькість рідних людей, навіть якщо вони за тисячу кілометрів. Для людини вже практично не має невідомих частин світу. Можна сміливо казати – «нога людини ступала всюди», але чи принесло це користь нашій планеті? З науково-технічним прогресом разом прийшли масові вирубування лісів, глобальне потепління, забруднення морів, океанів та інші екологічні проблеми. Україна, як і інші країни, намагається бути державою, в якій екологія займає важливе місце. Виходить це чи ні? Питання риторичне. На прикладі нашої області можна зробити висновок, що нам, мешканцям та державі, необхідно дбайливо ставитися до навколишнього природного середовища. Адже в результаті як дій людей, так і природних чинників, довкілля потерпає від різноманітних катаклізмів.

  1. Чи можливі підтоплення на Рівненщині? (Чи можливе на Рівненщині повторення таких паводків, які були на Прикарпатті та Волині?)

 Діяльність людини, а саме свідоме знищення карпатських лісів у поєднанні з такими проявами глобальних змін клімату як локальні сильні та надзвичайні атмосферні опади – основні причини виникнення катастрофічних паводків та підтоплень на Прикарпатті.

Чи можливі підтоплення на Рівненщині? Так. До того ж, такі явища уже спостерігаються на нашій території, лише, на щастя, не таких масштабів, як на Прикарпатті. Однак ми все робимо для того, щоб такий сценарій розгорнувся і у нас. Особливо ймовірними підтоплення стали для півночі області, де в останні роки інтенсивно відбувається порушення екосистем внаслідок незаконного видобутку бурштину. Хаотичний та нелегальний, без будь-яких геолого-розвідувальних робіт та наукового обґрунтування видобуток бурштину призвів до знищення лісових насаджень, порушення геологічної будови території, руйнування дренажних каналів підземних вод, порушення їх циркуляції, внаслідок чого на цій території відбулися мікрокліматичні зміни та сформувався так званий «місячний рельєф», який піддається вітровій ерозії. Полісся зазнає негативних проявів не лише підтоплення, але й таких явищ як смерчі та пилові бурі.

Зміни клімату, яким піддається територія Рівненської області, провокують нові умови випадіння опадів. В останні роки почастішали випадки саме локальних злив – за короткий проміжок часу може випасти півмісячна, а то і місячна кількість опадів, внаслідок чого виникає підтоплення. Якщо злива накриває місто, то з такою кількістю опадів не може впоратись зливова каналізація, не через технічну несправність, а через те, що не розрахована на таку кількість опадів. Якщо злива накриває сільську місцевість, то тут значну роль відіграє неналежний стан меліоративних систем, дамб, гідротехнічних споруд внаслідок їх засмічення, заростання, пошкодження тощо.

  1. Які прояви зміни клімату на Рівненщині ?

Прояв зміни клімату на території Рівненської області за останні кілька десятиріч відображається у зростанні температури повітря на 0,8-1,0 °С. Загалом, якщо говорити про зміну температури, то найбільше підвищення її відбувається в холодний період року. Це означає суттєве зниження ймовірності тривалих та холодних періодів, і в той же час збереження ймовірності короткочасних сильних похолодань. Те саме стосується літнього періоду, коли суттєво зростає імовірність підвищення температури до +30° і більше. Збільшується тривалість спекотних періодів.

Сучасною тенденцію є зміщення сезонів у річному циклі: весняне тепло настає із запізненням, вересень стає майже літнім місяцем, а зима нагадує осінь.

Більшого поширення на тлі кліматичних змін набули стихійні метеорологічні явища – дуже сильні дощі, які можуть бути тривалими (100мм опадів за 1-3 доби) та короткочасні зливи (50мм і більше за 12 годин та менше), які випадають локально. На фоні таких злив суттєво не змінюється загальна кількість опадів за сезон чи рік. Фактично у нас зростає тривалість бездощових періодів, які загрожують виникненням посух.

Крім дощів на тепер ми маємо ще різкі зміни погоди, коли одного дня спекотно і сухо, а на наступний – холодно і ллє дощ. Або навпаки.

Наочно зміни клімату на Рівненщині можна побачити на сільськогосподарських полях, адже з кожним роком збільшуються площі посіву таких теплолюбних культур, як соняшник та соя, які притаманні для півдня України.

 

  1. Які наслідки зміни клімату на Рівненщині ?

На кожну галузь економіки так чи інакше впливають кліматичні зміни. Однак з усіх галузей на нашій території найбільш чутливим до змін клімату є сільське господарство.

Можна виокремити як позитивні, так і негативні наслідки зміни клімату.

Із позитивних – це збільшення теплозабезпечення та тривалості вегетаційного періоду. Внаслідок цього достигання і збір зернових культур відбувається швидше. Після їх збору можна сіяти ранньостиглі сорти сільськогосподарських культур, наприклад просо, гречку, кукурудзу (на зелений корм) тощо. Також до позитивних наслідків можна віднести розширення спектру вирощуваних сільськогосподарських культур, а саме введення в сівозміни теплолюбних культур: соняшника, сої, збільшення площ посіву кукурудзи, які є стійкими до високих температур та посух. Однак, варто зауважити, що вирощування таких культур потребує раціонального землекористування, оскільки вони вкрай сильно виснажують ґрунти, безповоротно споживаючи значну кількість поживних речовин, тим самим зменшуючи їх родючість.

Ось негативних наслідків більше. Це і збільшення проявів небезпечних (екстремальних) метеорологічних явищ, що мають стихійний характер; через спеку та посуху частіше виникають лісові пожежі, горять торф’яники;  пришвидшуються процеси випаровування, що призводить до зменшення кількості питної води та води для промислових, сільськогосподарських цілей; відбувається зниження рівнів поверхневих та підземних вод; пересихають малі потічки та криниці; річки втрачають свою самоочисну здатність, у зв’язку із безсніжними зимами, дефіцитом опадів та відсутністю весняних повеней.

Взагалі, внаслідок зміни клімату значно зростають економічні збитки як для регіону, так і країни і цілого світу. А особливо тоді, коли ми не готові до таких змін. Проте ми повинні пристосуватися до нових умов, оскільки такі зміни незворотні і триватимуть далі. Пристосуватися, використовувати з користю для себе та без шкоди для довкілля – ось на чому варто наголосити!

  1. Хто несе відповідальність за незворотні зміни клімату ?

Не можна ось так звинуватити когось конкретно, але не в цьому випадку. Вченими світу доведено, що зміни клімату спровоковані діяльністю людини і саме людина, тобто ми з вами, несемо відповідальність за них та їх незворотність.

Як відомо, основною причиною зміни клімату вважають збільшення концентрації парникових газів та аерозолів в атмосфері, що є наслідком соціально-економічного розвитку людства. Це і розвиток галузей промисловості, внаслідок чого зростають обсяги спалювання викопного палива; збільшення кількості транспорту і, відповідно, зростання їх викидів; неефективне споживання енергії. Парникові гази пропускають світло до поверхні і не дають повернутися до космосу тепловому випромінюванню,  утримують його в атмосфері Землі, викликаючи зростання температури, підвищення рівня моря, зміну структури опадів та інших фізичних параметрів навколишнього середовища.

  1. Що необхідно для пом'якшення (уповільнення) швидких темпів кліматичних змін ?

Основним заходом для уповільнення темпів кліматичних змін є зменшення викидів парникових газів шляхом переходу на відновлювані джерела енергії (сонячну, вітрову, геотермальну і ін.).

Що може зробити кожен громадянин для призупинення зміни клімату? Дбати про енергоефективність на побутовому рівні; купувати електроавтомобілі, або замінювати автомобілі з дизельними і бензиновими двигунами на газові установки; купувати енергоефективні побутові електричні прилади; економити природні ресурси; вимикати функцію очікування при невикористанні електричних приладів; при будівництві будинку використовувати матеріали для кращого збереження тепла, при можливості, встановлювати сонячні батареї на даху; сортувати сміття; ходити пішки, використовувати громадський транспорт (особливо тролейбуси); не спалювати сміття; збільшувати кількість зелених насаджень; бережно ставитися до довкілля.

  1. Що повинна зробити держава для порятунку навколишнього природного середовища ?

Оцінюючи екологічну ситуацію загалом в Україні і конкретно у Рівненській області, можна зробити наступний висновок: про екологічні проблеми час від часу говорять, але, на жаль, до розроблення планів їх вирішення та попередження, а тим більше до реалізації таких планів – справа не доходить.

Так склалося, що екологія відійшла на задній план, поступившись економіці. Хоча за принципами сталого розвитку всі три складові – економічна, екологічна та соціальна – повинні бути взаємопоєднані та збалансовані. Ось коли в нашій державі впровадять та будуть дотримуватися таких принципів, тоді ми зможемо сказати, що ми рятуємо довкілля!

Для цього необхідно, в першу чергу, вдосконалити екологічне законодавство. Це розширення повноважень контролюючих органів, збільшення розмірів штрафів і запровадження кримінальної відповідальності за екологічні порушення, від яких потерпає не лише  той регіон, де вони здійснені, а й країна і світ (наприклад, те ж саме вирубування карпатських лісів, або забруднення поверхневих вод, ресурсами яких користується не одна країна).

Варто додати наступне: для вирішення проблеми, спершу необхідно її визнати. Оскільки свідоме ігнорування екологічних проблем призводить лише до погіршення ситуації, а визнання, що не все добре – це шлях до вирішення проблеми ! І ми маємо пройти цей шлях