Регіональна лабораторія спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього природного середовища

   Початок спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля в системі гідрометслужби України відноситься до 1954 року, коли на її території були відкриті перші 16 пунктів по відбору проб атмосферних випадів. Організація систематичних спостережень за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища саме у ті часи була обумовлена необхідністю оцінки наслідків використання ядерної енергії у різних сферах діяльності людини, найбільш значущими з яких на ті часи було проведення випробувань ядерних пристроїв у атмосфері, що проводились Радянським Союзом та США, та розповсюдження продуктів ядерних вибухів у планетарному масштабі.
   В 1964 році в складі Київської гідрометобсерваторії було створено радіометричну лабораторію фахівці якої виконували первинну обробку пробо матеріалу, визначення сумарної бета-активності проб, здійснювали експедиційні обстеження території у випадках радіаційних інцидентів.
   До 1986 року розвиток мережі пунктів спостереження за радіоактивним забрудненням природного середовища здійснювався постійно в плановому порядку. Усі плани щодо розвитку мережі було порушено після катастрофи на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року. У зв язку із суттєвим збільшенням обсягів робіт по визначенню вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, розшифруванню радіонуклідного складу забруднення і для більш детального і оперативного контролю за радіаційною обстановкою на території Рівненської області , де розташована Рівненська АЕС і в безпосередній близькості до її кордонів Хмельницька АЕС в 1988 році керівництвом Держкомгідромету було прийнято рішення про створення в складі Рівненського ЦГМ нового структурного підрозділу, який би займався спостереженням за радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища. Так в квітні місяці 1989 року було створено - регіональну лабораторію спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього природного середовища, що давало змогу виконувати поставлені перед службою завдання більш оперативно і професійно.
   Значний внесок в створення лабораторії та її становлення зробив Борисюк П.В., який на той час займав посаду заступника начальника і відповідав за виконання поставлених перед Рівненським ЦГМ завдань з радіаційного моніторингу. Завдяки його зусиллям було пристосовано приміщення під лабораторію, налагоджено роботу необхідного обладнання та засобів вимірювальної техніки для проведення аналізу проб природного середовища на вміст радіонуклідів.
Першим начальником лабораторії став Керштейнер Е.К., який пропрацював на займаній посаді з червня 1990 по липень 1996 року. З липня 1996 року на посаду начальника лабораторії було призначено Бойчук Л.М., яка до цього працювала в лабораторії на посадах техніка, інженера, інженера-радіолога 1к..
   В 1990-1992 рр. працівники лабораторії приймали активну участь в уточненні радіаційних ситуації в північних районах області, що найбільш постраждали від аварії на ЧАЕС. Для цього в складі лабораторії було створено експедиційну партію, яку очолив Власік М.М. і яка після виконання основного об єму робіт по "Програмі з уточнення радіаційної ситуації" була ліквідована. Роботи в рамках "Програми уточнення радіаційного стану на території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС", наряду з режимними спостереженнями, продовжувались і у наступні роки.
   З 1-го травня 1990 року розпочалися роботи з аналізу проб атмосферних випадінь (планшети) на сумарну бета-активність, які на початку направлялися на аналіз в лабораторію тільки з 5-ти пунктів Західної України - Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород. Згідно наказу Українського республіканського управління по гідрометеорології № 139 від 29.08.1991 року з 1-го жовтня 1991 року мережа пунктів спостереження за радіаційним забрудненням атмосферного повітря була значно розширена - кількість пунктів спостереження збільшилась до сімнадцяти ( в тому числі розпочалися спостереження за радіоактивними випадіннями на трьох метеостанціях, що розташованіна території Рівненської області - АМСЦ Рівне, М Сарни, М Дубно), а з 1-го січня 1993 р. додалося ще п ять пунктів транскордонного переносу.
   З початку 1993 року, на виконання "Програми спостережень за радіоактивним забрудненням природного середовища в зоні діючих АЕС" лабораторія розпочала роботи з відбору та аналізу проб природного середовища відібраних в 30-ти кілометровій зоні РАЕС та ХАЕС (сніг, вода, грунт та рослинність) на вміст радіонуклідів. З 2002 року для відбору проб води в зоні дії РАЕС та ХАЕС. почали використовувати пробовідбірну систему "Мідія", що дає змогу при малих активностях проб води проводити їх аналіз з найбільшою ступінню достовірності.
   В 2007-2008 року було скорочено об єми робіт з радіаційного моніторингу через відсутність стабільного фінансування даного виду робіт.
   В лабораторії проводиться щоденний аналіз проб атмосферних випадінь на сумарну бета-активність з 19 пунктів спостереження 9-ти Західних областей України.
Гама-спектрометричний аналіз проб природного середовища ( вода, атмосферні випадіння, ґрунт ), який потребує найбільшої технічної кваліфікації.
Відбір проб води та ґрунту в зоні дії РАЕС та ХАЕС, їх подальша підготовка і відправка для аналізу на вміст стронцію-90 в радіохімічну лабораторію ЦГО м. Київ, та радіометричний аналіз проб води на сумарну бета-активність.
   Проводиться вимірювання потужності експозиції дози гама-випромінювання на території лабораторії.
   На сьогоднішній день лабораторія є одним з структурних підрозділів загальнод6ержавної мережі з радіологічного моніторингу навколишнього природного середовища. Колектив лабораторії складається з високо професійних кваліфікованих спеціалістів, більшість яких вже працює в лабораторії від 20 до 14 років. Керівник лабораторії постійно контролює роботу структурних підрозділів Рівненського ЦГМ з радіометричного розділу та надає їм необхідну кваліфіковану методичну допомогу.

ОСНОВНI ЗАВДАННЯ I ФУНКЦII ЛАБОРАТОРІЇ

Основнi завдання:

  • Безперервне систематичне проведення фонових спостережень за рiвнямирадіоактивного забруднення об'єктiв природного середовища на контрольованійтериторії.
  • Виявлення радiоактивного забруднення об'єктiв природного середовища вiд АЕС, джерел локального забруднення, розташованних на територii України.
  • Виявлення переносу радiоактивних речовин через державний кордон України.
  • Проведення радiоiзотопниханалiзiв проб об'єктiв природного середовища, вiдiбраних на контрольованiйтериторiї.
  • Оцiнкарiвнiв i масштабiврадiоактивного забруднення об'єктiвспостере-ження, визначення особливостей iзотопного складу забруднення.
  • Контроль за динамiкоюрiвнiврадiоактивного забруднення об'єктiвспосте-реження в результатiдiї АЕС, iнших локальних джерел.
  • Оперативна попередня оцiнкарадiацiйної безпеки, що виникла в результатiрадiоактивного забруднення i наслiдкiв цього забруднення.
  • Збiр, узагальнення i передача в мiсцевiдирективнi органи iнформацiї про стан радiацiйних умов на контрольованiйтериторiї.

Основні функції лабораторії:

  • Забезпечує надійне визначення вмісту радіонуклідів на рівні поточного фону.
  • Забезпечує виконання плану робiт по контролю рiвнiврадiоактивного забруднення атмосфери, поверхневих вод i ґрунту на контрольованiйтериторiї.
  • Здiйснює дозиметричні, радiометричнi та гама-спектрометричні вимiриоб'єктiв природного середовища.
  • Регулярно подає в вiддiлрадiацiйно-екологiчного контролю (ВРЕК) Центральної геофізичної обсерваторії Українського гідрометеорологічного центру результати виконаних систематичних (режимна інформація) обстежень радiацiйної обстановки, данiрадiометричних i спектрометричних вимiрiвоб'єктiв природного середовища з контрольованої територiї.
  • Негайно вiдправляє в ВРЕК проби з пiдвищеноюактивнicтю i виявленими свiжими продуктами дiлення.
  • Систематично проводить iнспектуванняробiтрадiометричноїмережi на контрольованiйтериторiї з наданням актiвiнспекцiй в ВРЕК.
  • Розробляє проекти планiв виробничої роботи лабораторiї, а також планiвматерiально-технiчного i фiнансового забезпечення.
  • Додатково на лабораторіюпокладаєтьсявиконаннятакихфункцій, як:
  • - підтримка в робочомустанізасобіввимірювальноїтехніки, своєчаснепред'явлення ЗВТ на повірку, а в разінеобхідності в ремонт;
  • - впровадженняновихперспективнихметодів і засобіввимірювальноїтехніки для дослідженьсировини і готовоїпродукції;
  • - своєчаснепридбання і впровадженняновихнормативнихдокументів з питань і методівдослідженьпродукції по закріпленійноменклатурі.